Мозочок: будова та функції. Хвороби та травми мозочка

Мозочок - це частина нервової системи, головним завданням якої є регулювання м’язового тонусу та можливість робити будь-які рухи. Виконання цих функцій можливе в основному завдяки його складній структурі - звертається увага, наприклад, на те, які клітини знаходяться в мозочку, адже саме там присутні найбільші та найменші нервові клітини. Пошкодження мозочка може виявлятися дисбалансом, але не тільки - якими ще можуть бути симптоми мозочкових захворювань?

Зміст

1. Мозочок: будова
2. Мозочок: гістологічна анатомія
3. Мозочок: васкуляризація
4. Мозочок: функції
5. Мозочок: хвороби та симптоми ураження мозочка

Мозочок по-латині називаєтьсямозочок, що означає «маленький мозок» - така назва походить від того, що цей орган нагадує набагато більші півкулі головного мозку. Сам термін мозочок походить як би від зменшувального слова мозок не лише польською, а й іншими мовами - слово мозочок - це просто зменшувальне, що походить від латинської головний мозок.

Існування мозочка обговорювалось у медичному світі з найдавніших часів - ще древні вчені згадували цей орган, напр. Арістотель. Однак лише через багато років була відома будова (у 17 столітті) та функції мозочка (у 19 столітті). Сьогодні ми багато знаємо про цей орган, але, швидше за все, фахівцям ще не вдалося розкрити всі функції мозочка.

Мозочок: будова

Мозочок розміщений у задній ямці черепа і прилягає до четвертого шлуночка, мосту та довгастого мозку, що належать до стовбура мозку. Над ним знаходиться мозочок, який відокремлений від мозочка виступом твердої мозкової оболонки, який є наметом мозочка.

Усередині мозочка виділяють дві півкулі - праву та ліву - між якими знаходиться мозочковий черв’як. Зовнішня поверхня цього органу складається з кори мозочка, а під нею знаходиться біла речовина з розкиданими в ній ядрами мозочка. На поверхні органу виділяють 10 часточок, які в свою чергу відокремлені щілинами. Найважливішими є два з них - перший і задньобічна щілина, оскільки вони ділять мозочок на частки: передню, задню та флокулентно-папульозну.

Мозочок спілкується з іншими відділами центральної нервової системи за допомогою т. Зв філії, якими є:

• верхня кінцівка мозочка: вона з’єднує мозочок з міжмозком, і в ньому проходять відцентрові та відцентрові волокна, що відповідають за передачу сигналів між мозочком і таламусом та руховою корою
• середня кінцівка мозочка: через нього мозочок з'єднується з мостом і таким чином до нього доходять аферентні волокна, які передають інформацію про рухову діяльність, координовану руховою корою головного мозку
• нижня кінцівка мозочка: в ній знаходяться відцентрові та доцентрові волокна, які взаємодіють між мозочком і довгастим мозком

Враховуючи вищесказане, добре видно, що будова мозочка досить складна - але це ще не кінець. Досить популярним є поділ мозочка на ділянки, пов’язані зі строго визначеними функціями. У цьому підході виділяють:

• вестибулярний мозочок: флокулентно-папульозная частка належить йому і пов’язана з вестибулярною системою, яка контролює рівновагу
• спинномозковий мозочок: він створюється головним чином мозочковим черв’яком і пов’язаний з отриманням подразників від спинного мозку
• новий (корковий) мозочок: він включає бічні частини півкуль мозочка, і його функція полягає в отриманні інформації з кори головного мозку

Мозочок: гістологічна анатомія

Мозочок має цікаву не тільки макроскопічну, але і мікроскопічну анатомію. Він побудований, серед інших Клітини Пуркіньє - це одні з найбільших нервових клітин, які є у людини, і їх характерною особливістю є те, що вони мають численні гілки.

Також присутні гранульовані клітини, які в свою чергу вважаються найменшими нервовими клітинами. Заслуговує на увагу також наявність специфічних нервових волокон всередині мозочка, які є моховими та забираються волокнами, що забезпечують зв'язок між мозочком та окремими, згаданими раніше, іншими відділами центральної нервової системи.

Мозочок: васкуляризація

Кров потрапляє в мозочок через хребцеві та базилярні артерії. Нижня передня мозочкова артерія походить від першої з них, а нижня передня та верхня мозочкові артерії беруть початок від базилярної артерії.

Венозна васкуляризація мозочка дещо складніша. З його верхніх відділів кров тече до поперечного і скелястого верхнього синуса, а з верхньої частини до великої вени мозку або прямої пазухи.

Кров тече з нижніх відділів мозочка до потиличної, поперечної, сигмовидної та скелястої пазух та до прямої пазухи.

Мозочок: функції

Мозочок головним чином бере участь у рухових явищах, і крім того, він відіграє значну роль у забезпеченні збереження рівноваги. Більш конкретно, функції мозочка включають:

• рухова координація: більшість рухів, які ми робимо, вимагають участі та одночасної роботи багатьох різних м’язових волокон - саме мозочок забезпечує правильний процес цього процесу
• підтримка рівноваги: ​​мозочок отримує інформацію, напр. від рецепторів, які приймають сигнали про положення тіла в просторі, і завдяки цьому він може направляти відповідні сигнали на різні групи м’язів, дозволяючи підтримувати рівновагу, напр. підтримуючи м’язові волокна в належному напруженні
• контроль руху очей
• участь у вивченні нових рухів та контролі за ходом запланованих нами вільних рухів: це може здатися дещо загадковим, але на практиці це зовсім не складно - саме мозочок бере участь у контролі за виконанням нами складних рухів та навчається виконувати їх - завдяки цьому органу ми можемо навчитися їздити на велосипеді або грати на інструменті (наприклад, на гітарі)

Згадуються також інші потенційні функції мозочка. Не один дослідник стверджував, що мозочок може впливати на когнітивні функції людини (наприклад, хід процесів мислення) або навіть на наш настрій, але в даний час через відсутність однозначних доказів важко включити їх безпосередньо до завдань, які виконує цей орган.

Мозочок: хвороби та симптоми ураження мозочка

Як можна здогадатися, розлади функції мозочка проявляються насамперед появою порушень рівноваги у пацієнта. Однак це не єдині симптоми захворювань мозочка - крім них, також можуть бути:

• неконтрольовані, мимовільні рухи очних яблук
• порушення ходи
• труднощі з мовленням
• головний біль
• порушення рухової координації
• труднощі з виконанням швидких змінних рухів (відомих як адіадохокінез)
• мимовільні рухи (наприклад, у формі тремтіння)

Перераховані вище, а також декілька інших проблем - коли вони співіснують одночасно - називаються мозочковим синдромом. Серед хвороб, які можуть до цього призвести, є напр. такі сутності, як інфаркт мозочка або пухлини мозочка.

Вищезазначені нездужання можуть також з’являтися при токсичному ураженні цього органу, наприклад, алкоголем. До групи захворювань, при яких можуть з'являтися зміни мозочка, серед іншого також належать:

• розсіяний склероз
• Атаксія Фрідрайха
• багатосистемна атрофія

Джерела:

1. Анатомія людини. Підручник для студентів та лікарів за ред. II і доповнений В. Возняком за ред. Urban & Partner, Вроцлав 2010
2. Kowiański P. et al.: Будова та функції венозної системи в центральній нервовій системі, Brain Stroke 2010; 12 (1–2): 36–41
3. Diedrichsen J., Bastian A., Cerebellar Function, Інтернет-доступ: http://www.diedrichsenlab.org/pubs/CogNeuro_inpress.pdf

Про автора

Лук. Томаш Нецькі Випускник медицини в Медичному університеті в Познані. Любитель польського моря (найбільш охоче прогулюється вздовж його берегів із навушниками у вухах), котів та книг. Працюючи з пацієнтами, він зосереджується на тому, щоб завжди слухати їх і витрачати стільки часу, скільки їм потрібно.