Тромбоемболія легеневої артерії (тромбоемболія легеневої артерії, тромбоемболія легеневої артерії) - це стан, що загрожує життю і вимагає якнайшвидшого медичного втручання. Тромбоемболія легеневої артерії виникає, коли емболічний матеріал (найчастіше згущена кров) перешкоджає просвіту легеневих судин, що призводить до серцевої недостатності. Які причини та симптоми легеневої емболії? Як проходить лікування?
Зміст
- Легенева емболія (легенева емболія): причини та фактори ризику
- Легенева емболія (легенева емболія): симптоми
- Легенева емболія: ускладнення
- Легенева емболія: діагностика
- Легенева емболія: лікування
Тромбоемболія легеневої артерії (також відома як емболія легеневої артерії або емболія легеневої артерії) - це стан, при якому легенева артерія або будь-яка з її гілок частково або повністю блокується емболічним матеріалом. В результаті частини легенів стають дисфункціональними, а іноді навіть некротизуються.
Легенева емболія (легенева емболія): причини та фактори ризику
Найпоширенішим емболічним матеріалом, який блокує легеневу артерію, є згущена кров. Зазвичай він надходить з глибоких вен нижніх кінцівок або малого тазу (рідше з вен верхньої частини тіла), звідки він потрапляє в легеневу артерію разом з потоком крові. Найпоширенішою причиною утворення тромбів у глибоких венах нижніх кінцівок є тромбоз.
У декількох випадках емболічним матеріалом є жир (він може виникнути після переломів довгих кісток), повітря (потрапляє в кров найчастіше під час введення або видалення судинного катетера з вени), пухлинні маси, навколоплідні води (у разі передчасного відділення плаценти у вагітної жінки), тіло чужорідні (це може бути, наприклад, емболізаційний матеріал, що використовується під час ендоваскулярних процедур).
Тромбоемболія легеневої артерії є третьою серцевою причиною смерті після інфаркту міокарда та інсульту.
У свою чергу, факторами ризику є:
- попередня легенева емболія
- серцево-судинні захворювання - венозна тромбоемболія, застійна недостатність кровообігу, збільшення кількості тромбоцитів, недавній інсульт
- хронічне запущене захворювання легенів
- вік - ризик його виникнення значно зростає у людей похилого віку, особливо після 70 років
- тривала іммобілізація
- рак в запущеній стадії
- переломи, особливо в довгих кістках і тазу
- стан після операції
- ожиріння
- пероральна гормональна контрацепція
- вагітність
- стан після пологів
Легенева емболія (легенева емболія): симптоми
У разі емболії в легенях такі симптоми, як:
- швидко наростаюча задишка, що супроводжується ціанозом тіла
- сильний, зазвичай колючий, задньогрудний біль у грудях
- сухий кашель
- кровохаркання (надходить найпізніше)
Супутніми симптомами є посилення частоти дихання та серцебиття, поверхневе дихання, загальне неспокій та пітливість. Ви можете відчувати непритомність або непритомність.
Тромбоемболія легеневої артерії найчастіше виникає у людей з хронічними, запущеними захворюваннями - зазвичай кровоносної та дихальної системи
Слід зазначити, що вираженість симптомів залежить від ступеня оклюзії легеневих судин та загального стану пацієнта. Закриття стовбура легеневої артерії або основних гілок викликає бурхливі симптоми і зазвичай призводить до шоку або навіть зупинки серця. У разі закупорки меншої судини інтенсивність симптомів залежить від дихальної здатності пацієнта, наприклад, у пацієнтів із серцевою недостатністю симптоми будуть більш серйозними, ніж у здорових суб'єктів.
Легенева емболія: ускладнення
Наслідком легеневої емболії може бути хронічна емболія легеневої артерії, інфаркт легені, а в крайньому випадку раптова зупинка серця та смерть.
Легенева емболія: діагностика
При підозрі на легеневу емболію виконують наступне:
- ангіо-КТ легеневих артерій (спіральна комп’ютерна томографія), що дозволяє точно оцінити прохідність легеневого стовбура обох легеневих артерій
Деякі фахівці вважають, що спочатку слід провести перфузійну сцинтиграфію легенів (замість легеневої КТ-ангіографії).
- аналізи крові - в т.ч. визначення плазмових d-димерів, серцевих тропонінів (маркери ураження міокарда) та натрійуретичних пептидів.
У разі легеневої емболії концентрація цих параметрів значно збільшується.
Допоміжними дослідженнями є рентген грудної клітки, ехокардіографія та електрокардіологічне дослідження серця (ЕКГ).
Діагностуючи пацієнта, лікарі повинні розрізняти легеневу емболію та такі стани, як інфаркт, розсмоктування аневризми аорти, пневмоторакс, пневмонія, перикардит, вірусний плеврит та загострення ХОЗЛ (хронічна обструктивна хвороба легень).
Легенева емболія: лікування
Спочатку пацієнту вводять нефракціонований гепарин (він пригнічує процес згортання крові), а потім тромболітичні препарати, завдання яких - розчинити згусток, що залишився в легеневих судинах, і відновити кровотік. Коли стан пацієнта стабілізується, проводять антикоагулянтну терапію антагоністами вітаміну К (аценокумарол, варфарин).
Пацієнта з легеневою емболією рідко вдається врятувати.
Якщо тромболітична терапія не вдається, може знадобитися легенева емболектомія - процедура, яка передбачає хірургічне видалення емболічного матеріалу з легеневих артерій за допомогою екстракорпоральної циркуляції.
Іншим рішенням є введення фільтра нижньої порожнистої вени, який перекриє доступ емболічного матеріалу до серця та легенів.
За словами експерта, доктора Олександра Єзела-Станек, доктор медичних наук, спеціаліст з клінічної генетикиЛегенева емболія дуже небезпечна для вагітних жінок та під час післяпологового періоду. Статистично це відбувається при 1/7000 поставок. На жаль, ризик значно зростає ще більше у жінок, які мають генетичний тягар вродженої тромбофілії. Зміни, характерні для тромбофілії, тобто мутація, наприклад, фактора V (Лейдена), гена протромбіну, спостерігаються у більш ніж половини жінок із тромботичними ситуаціями.
Рекомендована стаття:
Тромбофілія (гіперкоагуляція) - причини, симптоми та лікування