Тести на алергію - показання, види, перебіг

Тести на алергію рекомендуються у разі підозри на шкіру, вдихання або контактну алергію. Результат тестів на алергію допомагає лікарю розпізнати або виключити алергію. Коли потрібно проводити тести на алергію, які вони бувають і які тести може пройти алергік?

Зміст:

1. Тести на алергію: показання до тестів на алергію
2. Тести на алергію: чому вони важливі?
3. Тести на алергію: історія хвороби
4. Тести на алергію: шкірні проби
5. Тести на алергію: аналізи крові
6. Тести на алергію: тести на провокацію
7. Тести на алергію: Елімінаційні тести

Тести на алергію є важливим елементом процедури, що дозволяє підтвердити або виключити алергію, точний діагноз якої є однією з найскладніших проблем медичної діагностики. Тестування на алергію допомагає лікарям оцінити тип захворювання у пацієнта.

Однак варто пам’ятати, що результати, отримані після їх виконання, не ясні. На жаль, кожен із діагностичних методів, що застосовуються при оцінці алергії, має свої недоліки та обмеження. Тестів на алергію з чудовою чутливістю та специфічністю не існує. Негативний результат кожного з них не виключає наявності алергену. Результати тестів, призначених лікарем, є для нього лише орієнтиром у процесі діагностики.

Основою діагностичного процесу є правильно проведене медичне опитування. Під час співбесіди фахівець запитує пацієнта про їх симптоми, реакції на контакт з потенційними алергенами та історію захворювань. На жаль, у багатьох випадках цієї інформації недостатньо, щоб розкрити таємницю типу захворювання. У таких випадках тести на алергію є допоміжним інструментом, який допомагає лікареві поставити правильний діагноз.

Правильний аналіз результатів та симптомів пацієнта є надзвичайно складним завданням. Іноді інформація з базових тестів на алергію не відповідає вашій історії хвороби. Ці ситуації є показником для подальшого, більш детального дослідження.

Читайте також: ОДЯГАННЯ - від симптомів до лікування алергічних рослин. Які рослини викликають алергію найбільше? Ангіоневротичний набряк Квінке - причини, симптоми, лікування

Тести на алергію: показання до тестів на алергію

Симптоми, які можуть свідчити про тест на алергію:

• набряк слизової носа;
• риніт;
• нежить;
• напади чхання;
• червоні, сверблячі або пекучі очі;
• сльозяться очі;
• бронхоспазм;
• утруднене дихання;
• кашель;
• погіршення слуху внаслідок непрохідності євстахієвої труби;
• висип, екзема або кропив'янка;
• набряк;
• свербіж шкіри;
• головний біль;
• відчуття тяжкості.

У пацієнтів також часто виникають психічні симптоми, які разом називають "синдромом алергічної дратівливості". Належить їм:

• втома,
• втома,
• напади гніву,
• погіршення концентрації,
• роздратування.

Тести на алергію: чому вони важливі?

Тести на алергію допомагають визначити тип захворювання, яким ви страждаєте, а отже, дозволяють вибрати правильний тип лікування. Застосування відповідної терапії може значно покращити психічне та соціальне життя пацієнта. Неправильно діагностована та нелікована алергія може призвести до серйозних проблем протягом усього життя пацієнта. Симптоми цього захворювання часто призводять до зниження активності на роботі чи в школі.

Через нездужання пацієнти також відмовляються від сімейного життя та зустрічей з друзями.

Антигістамінні засоби, що застосовуються при алергічному риніті, додатково негативно впливають на психічний стан пацієнта. Вони пригнічують нервову систему, викликаючи відчуття сонливості. Використання тестів на алергію для правильної діагностики захворювання дозволяє провести належне лікування та зменшити контакт з алергеном. Завдяки цьому пацієнт може обмежити частоту прийому антигістамінних препаратів.

Тести на алергію: історія хвороби

Перш ніж проводити тести на алергію, бажано поговорити зі спеціалістом, відомим як історія хвороби. Під час нього визначається кореляція між ситуаціями впливу різних видів потенційних алергенів та симптомами, що виникають у пацієнта. Знайти ці взаємозв'язки легко у разі негайної реакції на контакт з речовиною.

Однак трапляється, що алергічні симптоми з’являються через кілька годин або навіть днів після впливу алергену. У таких ситуаціях правильно поставити діагноз дуже складно. У таких ситуаціях необхідно проводити специфічні тести на алергію. Корисним інструментом під час медичної бесіди є календар пилку.

Це полегшує діагностику алергії на пилок на основі періодів року, протягом яких проявляються симптоми. На основі цієї інформації лікар-фахівець може направити пацієнта на тести на алергію на наявність конкретних рослинних алергенів.

Тести на алергію: шкірні проби

Основними обстеженнями, що використовуються при діагностиці алергії, є шкірні проби. Зазвичай вони є першим кроком після анамнезу до належно діагностування захворювання. Їх перевагами є низька вартість і проста процедура виконання. Під час цього типу досліджень шкіра пацієнта піддається точковому контакту з алергеном. Результат тесту визначається місцевою алергічною реакцією.

У діагностиці алергії виділяють такі типи шкірних проб:

• Внутрішкірне тестування - вони засновані на внутрішньошкірному введенні невеликої кількості алергену.
• Точкове тестування - при цій процедурі крапля розчину, що містить алерген, наноситься на шкіру пацієнта. Потім місце проколюють голкою. Цей тест є більш безпечним, ніж внутрішньошкірний, але він менш чутливий.
• Патч-тести - вони складаються з накладання на шкіру паперових дисків, змочених у розчині, що містить алерген.

Для всіх типів шкірних тестів результати визначаються діаметром пухиря, що утворюється в місці контакту з алергеном, через 15-20 хвилин, але цей тип тесту є лише орієнтиром у процесі діагностики. Негативні результати не виключають існування алергії у пацієнта. Однак позитивні виявляються у приблизно 15-30% пацієнтів, у яких цього захворювання немає.

На що слід остерігатися у зв’язку з тестуванням шкіри:

• Ці типи алергічних проб вимагають припинення прийому антигістамінних препаратів, тобто симптоматичних протиалергічних препаратів. Зазвичай на два тижні, хоча цей період, залежно від підготовки, може бути і довшим.
• Під час вагітності не слід робити шкірне тестування. Контакт з алергеном під час цієї процедури може викликати бурхливу реакцію в організмі, яка шкідлива для дитини.
• Протипоказанням до проведення шкірних пластирних тестів є застосування препаратів із групи глюкокортикостероїдів.

У деяких пацієнтів шкірне тестування не рекомендується. Стосується:

• пацієнти, для яких може бути небезпечно відмінити препарати гістаміну
• пацієнти, яким загрожує важка анафілактична реакція в результаті впливу антигену під час тесту.
• пацієнти з важкими та великими ураженнями шкіри.

Тести на алергію: аналізи крові

Для пацієнтів, яким шкірне тестування недоречно, лікарі зазвичай замовляють аналізи крові на алергію. Цей вид дослідження проводиться в лабораторії з використанням зразка крові. Під час процедури пацієнт не має прямого контакту з алергеном.

Отже, ризик анафілактичної реакції під час тесту виключається. Ще однією перевагою діагностичного аналізу крові на алергію є те, що немає необхідності відміняти антигістамінні препарати. Тести на алергію в крові також призначаються у випадках, коли результати шкірних тестів не відповідають історії хвороби.

Аналізи крові можна проводити незалежно від:

• вік пацієнта,
• стан шкіри,
• погіршення симптомів захворювання,
• прийняті ліки,
• вагітність.

В ході цього типу досліджень він визначає концентрацію специфічних антитіл IgE у крові. Отримані результати допомагають лікарю діагностувати, як різні речовини можуть впливати на інтенсивність симптомів пацієнта.

Лабораторні методи вимірювання специфічних антитіл IgE включають:

• Імуноферментні тести ELISA та EIA
• РАСТ радіоалергенні тести
• Імуноаналізи флуоресцентних ферментів FEIA

Правильна інтерпретація результатів аналізів крові - непросте завдання. 15-20% пацієнтів мають специфічні антитіла IgE, без алергічних симптомів. Такі люди не хворі, але мають підвищений ризик розвитку алергії.

Тести на алергію: тести на провокацію

Провокаційні тести передбачають введення невеликої кількості алергену в організм. Зазвичай речовина вводять всередину або інгаляційно. Методи цього типу застосовуються порівняно рідко. Вони іноді використовуються для діагностики харчової або лікарської алергії. Хід обстеження повинен суворо контролюватися лікарем-алергологом.

Тести на алергію: Елімінаційні тести

Метод елімінаційного тесту найчастіше застосовується у разі підозри на харчову або лікарську алергію. Під час дослідження пацієнту рекомендується змінити дієту, щоб він повністю уникав певного алергену протягом певного періоду часу. Якщо він відчуває значне поліпшення, часто рекомендується знову увійти в меню, щоб перевірити, чи повертаються симптоми.

Бібліографія:

1. Катажина Напіорковська-Баран, Марта Тиквінська, Йоанна Колодзейчик-Пирчик, Наталія Баньковська-Коцік, Роберт Зачневський, Збігнев Бартуз "Діагностичні труднощі при діагностиці алергічних захворювань", Імунологія алергічної астми 2018
2. Li JT, Andrist D, Bamlet WR, Wolter TD. "Точність прогнозування пацієнтом результатів шкірних тестів на алергію". Анали алергії, астми та імунології. 2000 рік
3. Kerkhof M, Dubois AE, Postma DS, Schouten JP, de Monchy JG. "Роль та інтерпретація загальних показників IgE у сироватці крові у діагностиці алергічного захворювання дихальних шляхів у дорослих". Алергія 2003 рік

Сара Яновська, магістр, докторант міждисциплінарних докторських студій у галузі фармацевтичних та біомедичних наук Люблінського медичного університету та Інституту біотехнологій у Білостоці. Вона здобула ступінь магістра, захистивши дисертацію у галузі фармацевтичної ботаніки щодо антиоксидантних властивостей екстрактів, отриманих із двадцяти видів мохів. В даний час у своїй дослідницькій роботі він займається синтезом нових протиракових речовин та вивченням їх властивостей на клітинних лініях раку. Два роки вона працювала магістром фармації у відкритій аптеці.

Інші статті цього автора