Менінгококовий сепсис: найголовніше було для нього життя

Габриш не пам’ятає, про що мріяв, коли на 1,5 місяця впав у кому. Габриш не пам’ятає, як його шкіру покривали болючі екхімози. Оскільки Габришу лише 1 рік 8 місяців. Мати Габрися все це пам’ятає. А найбільше назва: менінгококовий сепсис. Бо вона мало не забрала свою дитину.

Емілія та Маріуш були дуже раді приїзду Габрисії. Вони чекали його кілька років, не втрачаючи надії після послідовних невдалих спроб збільшити сім'ю. Коли з’явився Габриш, старший син Емілії та Маріуша вже закінчив професійну школу, а молодший вступив у складний період підліткових заколотів. - Обидва старші сини ховались здоровими, - згадує Емілія, мати Габрисі. - А наймолодший пережив дуже небезпечну хворобу на початку свого життя.

Лихоманка прийшла раптово

Я дуже добре пам’ятаю ЦИЙ четвер. Тоді Габришу було 1 рік і 2 місяці, і він уже був скрізь. Саме старший син помітив, що Габрись ввечері почав «лежати». Я думав, що це пов’язано з чистою втомою або зростаючими зубами, але про всяк випадок, коли я виміряв температуру у маленького. У нього була невелика температура, тому я дала йому ліки і пішла спати.

В. В 3.00 вночі стовпчик термометра вже показував 39 градусів. Досвід із двома старшими синами сказав мені, що це може бути тимчасовим. Я дала Габріелі жарознижуючий супозиторій і холодні компреси. Температура знизилася до 37,9 градусів. Заспокоєний, я пішов спати. Коли, як зазвичай, я вставав о 4.30, щоб підготувати свою сім’ю до нового дня, я спочатку подивився на Габрізіо. Знову піднялася температура, і на одній з ніг мого сина з’явився дивний синюшний екхімоз, який з часом почав «поширюватися» по всьому тілу. Я схопив телефон і викликав швидку.

Це диво, що він потрапив до лікарні живим

Огляд Габрисії рятувальниками зайняв більше часу, ніж очікування швидкої допомоги. Вони поставили попередній діагноз: це може бути кір і наказали негайно доставити сина до лікарні в Дзялдово. Однак вони не змогли доставити Габрізіо до лікарні, оскільки в закладі не було інфекційного відділення. Лікарі педіатрії обстежили Габризію в машині швидкої допомоги і виявили ... сепсис, або сепсис. Потрібно було перевезти Габрисіо до губернської дитячої лікарні в Ольштині.

Ми б занадто довго чекали вертольота, тож взяли туди швидку допомогу. До Ольштина, що за 80 км, ми дійшли менш ніж за 40 хвилин. На нашому шляху ми знайшли порядних людей. Ніколи не траплялося, щоб хтось перекривав нам прохід. Габриш отримав свої перші ліки, тоді він ще був у свідомості і грав із кисневою маскою. На місці лікар поставив діагноз більш точним: сепсис, викликаний менінгококовою інфекцією. І це вдосконалено. - Це диво, що така маленька дитина у такому важкому стані прийшла до лікарні живою, - сказав лікар.

Стабільний, але все ще під загрозою

Габрисію помістили у відділення інтенсивної терапії. Сепсис все ще прогресував, що було видно з кривавих синців по всьому тілу сина. На шкірі також були гнійники. Його кровообіг був порушений, тож поклали на респіратор та штучну нирку та ввели у фармакологічну кому.

Я не міг постійно бути з Габрісом в реанімації, тому щоранку їздив до Ольштина. Після кожної ночі я дякував, що з лікарні ніхто не дзвонив і казав, що це сталося ... найгірше. Мій син все ще був у стані поліорганної недостатності та загрожував життю, але він мав стабільний кровообіг. Але щодня я отримував нову інформацію про руйнування, які спричиняють септицемія та менінгокок в організмі Габрисії.

Якби він жив ...

Шкіру Габрисії врятували спеціальними перев’язками та трансплантаціями. Гірше було з ногами ... Габриш переніс загалом 7 операцій. Спочатку хірурги видаляли мертві тканини, потім були необхідні ампутації. Я знав, що вони роблять усе, щоб врятувати кожну крихітку кістки. Я дав згоду на кожну процедуру. Я не думав, як Габриш буде жити без ніг. Найголовніше було, щоб він взагалі був живий ... Габрись тримав обидва стегна та коліно на лівій нозі.

Звідки взялися ці менінгококи?

Це невідомо. Може, хтось із нас, найближчих Габрисій, «носив» їх у горлі? А може, він заразився на дитячому майданчику від іншої дитини? Менінгококи поширюються повітряно-крапельним шляхом. Тож Габришу, як і кожному малюкові його віку, було достатньо взяти ложку або іграшку, якою користувався хтось інший, у рот. Вони не тестували нас, але протягом 24 годин з моменту встановлення діагнозу нам як родині та всім людям у лікарнях, які контактували з Габрисом, дали антибіотик.

За вакцинацію проти менінгокока існує плата. Я не думав, що це буде потрібно, оскільки мої старші сини не мали додаткових, платних щеплень і не хворіли. І менінгококову вакцину слід відшкодувати. Педіатр мені згадала, що за 20 років роботи у неї було лише 3 дитини, які пережили менінгококову інфекцію. Ми щепили Габрисію відразу після того, як він вийшов із лікарні, і нам все одно довелося заплатити за щеплення.

Сумний баланс

Габриша госпіталізували 9 листопада 2018 року. Він провів 2 місяці в реанімації, в тому числі 1,5 місяця в комі. Потім його перевели в педіатричне відділення для відновлення. Ми вийшли з лікарні 7 лютого цього року.

Кома, подальша анестезія та “важкі” ліки не спричинили жодних наслідків для Габрисії. Він правильно розвивається інтелектуально та емоційно. Нирки почали працювати. Гірше з печінкою. Невідомо, чи буде потрібна трансплантація через кілька років ... Шрами від абсцесів та шкірних трансплантатів, більшість з яких знаходиться на руках і ногах, зникають. Інфекція пощадила рот Габрисії. На ній є лише дві маленькі мітки, які з часом стануть непомітними.

Ми починаємо реабілітацію ніг. Поки не відомо, коли ми зможемо надягати перші протези, але вже відомо, що їх буде багато. Габрис буде рости, а не буде. Ми лише встановлюємо правила співпраці з фондом, який буде підтримувати нас фінансово.

Нехай він цього не пам'ятає ...

Нам було дуже обережно в лікарні в Ольштині, але я покинув це місце швидше, ніж увійшов. Я переживав, чи Габриш згадає будинок. На щастя, спочатку він був лише розгублений. Улюблені іграшки, знайоме обладнання та обличчя швидко допомогли йому знайти себе.

Маленький тільки починає говорити. Одиничні, прості слова: мама, тато, дитина. У віці до 2 років він вчиться ходити вдруге у своєму житті. Він не скиглить, коли не може встати. Він робить все, що може, використовуючи руки і рухаючи всім тілом. Також не дивно, що інші діти ходять інакше, ніж він. Пізніше вона почне задавати питання. Я їх не боюся. Я все пам’ятаю і кажу йому ... Бо сподіваюся, що мій син не згадає цього менінгококового кошмару ...

• Кожен 10-й полюс є носієм менінгокока.
• Менінгококи викликають інвазивну менінгококову хворобу (ІЧМ), яка протікає як сепсис або сепсис із менінгітом.
• Перебіг інвазивної менінгококової хвороби швидкий - вона може призвести до летального результату протягом 24 годин.
• Перші симптоми цієї хвороби легко не помітити, оскільки вони нагадують застуду.
• Діти до 5 років найчастіше страждають на інвазивну менінгококову хворобу.
• Вакцинація - найкращий спосіб захиститися від інвазивного менінгококового захворювання.
• Менингокок типу В відповідає за більшість інфекцій у Польщі та серед дітей першого року життя (майже 70%).