У МЕНЕ ЗЛАМАНИЙ ХРЕБЕТ, Я ЙДУ ПОВІЛЬНО, АЛЕ НІКОЛИ НЕ ВІДСТУПАЮ

Коли час зупинився ...

24 липня цього року Земля втретє обігнула Сонце, відколи час зупинився для неї, а потім раптово змінив передачу. Мартині Жидек було 23 роки, її життя було швидким, але це виглядало нормально. Проживала у Гданську. Вона пов’язала майбутнє зі спортом. Вона хотіла стати особистим тренером. Вона практикувала присідання зі штангою та тягу.

Влітку 2016 року вона вирішила відпочити від суєти Гданська та відвідати батьків. Вона сіла в машину приватного автомобіля водія, який часто брав із собою мандрівників і мав лише хороші думки в Інтернеті. Полегшивши тихою їздою, вона заснула на задньому сидінні. Вона раптово прокинулася, почувши хлопчика за кермом, який голосно лаявся. Вона не втратила свідомість. Вона все бачила. Зустрічний автомобіль вимушений пріоритет. Автомобіль, на якому вона їхала, перекинувся. Вона перестала відчувати тіло від грудей вниз. Потім вона побачила людей, які вибігали з машини, яка слідувала за ними. Вони доглядали за нею.

Згодом вона дізналася, що їй пощастило. Серед перших рятувальників були пожежник та лікар. З усіх постраждалих в аварії вижила лише вона. Спочатку Мартина звертається до лікарні в Ченстохові. Діагноз не залишає ілюзій: перелом хребта, пошкодження спинного мозку, відсутність відчуття в ногах. "Ви повинні придбати собі зручне ліжко на все життя для відпочинку", - чує Мартина від лікаря.

Дівчина цього не визнає. Вона не хоче опинитися там, де їй вже винесли вирок. Вона бореться за те, щоб її перевели до Польського центру функціональної реабілітації в Кракові і перемагає. Там вони дають їй надію. З тих пір Мартина постійно практикує "все життя". Вона бореться з абсурдами, з якими стикаються люди з інвалідністю, зі страховою компанією, яка не хоче виплачувати гроші, заборговані їй за реабілітацію, та власною слабкістю.

Інвалідне крісло, але не інвалідне

Три роки Мартина описує свою боротьбу за здоров’я у Facebook.

“Я веду блог. Блог дівчини-інваліда, але я хочу написати про те, що я зовсім не інвалід (і мене так дратують посмішки людей, які, якби я пішов, НІКОЛИ НЕ УСМІХНУЛИСЯ МЕНІ). Можливо, я інвалід для людей, які ніколи не зустрічались зі мною та бачать, як я переїжджаю. Хочу написати, що, незважаючи на те, що я в інвалідному візку, я ніколи не здаюся !!! ”.

І подібно до послідовників Фореста Гампа, які бігали, хоча вона рухається повільніше - на балконі чи в інвалідному візку - все більше людей також приїжджає до Мартини. А ті, хто опинився в подібній ситуації, потрапили після аварії - їм подобається, пише, запитує, милується і наслідує її хоробрість і завзятість. Вона не думала, що може стати якоюсь інвалідною інтернет-знаменитістю, але вона є. - Я проводжу багато часу, відповідаючи на запитання людей, розмовляючи про те, що вони можуть зробити для себе. Навіть якби я хотів, я зараз не можу знятись, бо розчарував би тих, для кого я є взірцем або даю надію, - каже Мартина. Його мета проста: він хоче ходити. Коли вона встане на ноги, вона буде працювати. Ось що вона припустила. Тоді він хоче допомогти інвалідам після аварій. Питання не в тому, чи буде так, а в тому, коли. Мартина не бачить іншого варіанту.

Мартина починає нові "снаряди"

Сьогодні Мартина мріє про імплантацію хребта. Виробляється в США. Це коштує до 500 000. доларів. Немислимо, але Мартина вже збирає гроші. В результаті інтенсивної реабілітації почуття всього її тіла повернулось, здебільшого глибоке, завдяки операції воно буде ще кращим.

"Кажу вам, цього року буде порушено багато бар'єрів", - оголошує він у своєму блозі. Ще одна з них у лютому йде дощ - Мартина починає ходити по балкону в ортезах. Вони важкі, незручні, незграбні, тож Мартина знаходить у Білостоці фірму, яка зобов’язується виготовити для неї ультрасучасні «ваги» за доступною ціною. Компанія "знижує ціну", бачачи міцність і рішучість Мартини. Щоб зібрати гроші, Мартина здійснила збір коштів у FB та створила 1-відсотковий рахунок. Такі ортези коштують десятки тисяч злотих.

Брекети - це форма прогулянкового апарату. Ці Мартини виготовлені з вуглецевого волокна. Те саме, з якого, наприклад, виготовляються елементи літаків. Отже, нові ортези Мартини втричі легші за звичайні. Такі "ваги" завжди виготовляються за індивідуальним замовленням. Їх персоналізують, пристосовують до суглобів, суглобів, довжини гомілки тощо. Спочатку створюється тестова модель, а потім, якщо це працює на практиці - кінцевий апарат.

Вперше Мартина наділа нові "ваги" 6 червня. У своєму блозі на FB вона написала того дня: «Вони КРАЩІ, надлегкі, вони виконують ті функції, які я хотів. Варто було почекати. Дякую вам всім! Jaaaaaaram sieeea !!!!!! Я ЙДУ ПОВІЛЬНО, АЛЕ НІКОЛИ НЕ ПОВЕРНУЮСЬ. "Мартина йде подальшим маршрутом. Вона повинна навчитися ходити знову. Але хто це може, як не вона.