Гіпертелоризм - це надмірно збільшена відстань між парними органами людського тіла. Найбільш помітним і помітним для навколишнього середовища є очний гіпертелоризм, тобто широкий проміжок очних ямок. У багатьох колах вважають, що очний гіпертелоризм у жінок підвищує їх сексуальну привабливість.
Зміст
- Очний гіпертелоризм - причини
- Очний гіпертелоризм - симптоми
- Очний гіпертелоризм - діагностика
- Очний гіпертелоризм - лікування
Вперше окулярний гіпертелоризм був описаний Девідом Грейгом у 1924 році. Це оцінюється на основі багатьох вимірювань, особливо відстані між зіницями. Очний гіпертелоризм часто виникає при інших станах, таких як, наприклад:
- Синдром Лойза-Дітца
- Синдром Едвардса
- Синдром Тернера
- Синдром Зеллвегера
Очний гіпертелоризм - причини
Зміна спричинена дефектною структурою черепа. Існує кілька теорій, що пояснюють розвиток очного гіпертелоризму.
Перший підкреслює роль інгібування росту крил більшої клиноподібної кістки на стадії ембріонального розвитку. Як наслідок, менші крила розташовані ширше, так що стінки очниць розташовані далі.
Інша теорія враховує щілини орбіти та черепа.
Ще один підхід визначає причину цього вродженого дефекту як передчасне зрощення (окостеніння) черепних швів, що призводить до недорозвинення середньої поверхні обличчя (гіпоплазія) та звуження черепа (краніостеноз).
Читайте також: Хрящ у немовлят: вся правда про суглоби, що з’єднують кістки черепа
Очний гіпертелоризм може відрізнятися за ступенем тяжкості. Зміна відбувається, коли відстань між зіницями перевищує середнє значення, характерне для представників даного віку та етнічної групи, на 2 стандартних відхилення.
Наприклад, ширина щілини століття та відстань між його зовнішніми кутами у білих дітей менша, ніж у чорних дітей, тоді як відстань між внутрішніми кутами щілини століття є подібною.
Читайте також: Аннісокорія, або нерівні зіниці
Очний гіпертелоризм - симптоми
Широко розставлені очні ямки є головним симптомом гіпертелоризму. Цей стан може також супроводжуватися іншими симптомами, включаючи:
- дрібніші очниці
- зрушення очних яблук вперед (проптоз)
- висихання кон’юнктиви та рогівки
- регургітація повік
- набряк диска зорового нерва
- екзотропія
- порушення руху очей
Очний гіпертелоризм може бути ізольованою вродженою аномалією або розвиватися, досить рідко, внаслідок травми обличчя. Ця форма захворювання відома як вторинний гіпертелоризм.
Широко розташовані очні ямки можуть виникати при інших черепно-лицьових синдромах. Очний гіпертелоризм може бути частиною клінічної картини таких осіб, як:
- синдром Дауна
- Синдром Тернера
- Синдром Крузона черепно-лицьовий дизостоз
- Синдром Аперти
- Синдром Едвардса
- триплоїдія (наявність додаткового набору хромосом у клітині)
- Синдром Вольфа-Гіршхорна
Очний гіпертелоризм - діагностика
Діагноз очного гіпертелоризму грунтується в основному на таких вимірах:
- ширина щілини століття
- відстань між зіницями
- відстань між внутрішніми кутами щілини століття
- відстань між зовнішніми кутами щілини століття
і розрахунок індексу Фаркаса, де значення більше 42 вказує на гіпертелоризм.
Інші аномальні дисморфічні риси обличчя можуть сприяти неправильному діагностуванню очного гіпертелоризму, включаючи:
- плоский місток носа
- екзотропія
- кутові зморшки
- помітні брови
- телекантус (збільшена відстань між внутрішніми кутами очей)
- вузькі проміжки повік
Очний гіпертелоризм - лікування
Хірургічне лікування є найефективнішим терапевтичним рішенням у разі очного гіпертелоризму.
Одним з найбільш часто застосовуваних методів є операція Тессьє. Під час процедури вирізаються зайві тканини, розташовані в зоні очниці.
Процедура значно покращує зовнішній вигляд обличчя.
Ізольований, незначний очний гіпертелоризм трапляється порівняно часто, а у жінок це вважається ознакою, що підвищує сексуальну привабливість.
Про автора
Прочитайте більше статей цього автора
