Синдром тріскучої лопатки - це стан, що виникає внаслідок аномальної структури кісткових компонентів лопатки. Симптомами захворювання можуть бути потріскування і стрибки лопатки, біль у плечі та біль при русі руки. Які причини синдрому щільної лопатки? Які ще симптоми супроводжують це? Яке його лікування?
Зміст
- Синдром кракелюрної лопатки - звідки береться тріск
- Синдром тріскучої лопатки - причини
- Синдром тріскучої лопатки - симптоми
- Синдром тріскучої лопатки - лікування
- Синдром кракелюрної лопатки - хірургічне лікування
Синдром тріскучої лопатки розпізнається як порушення в лопаточно-реберному просторі та порушення в біомеханіці руху лопатки. Недуги з’являються під час занять спортом або виконання заходів над головою.
Синдром тріскучого клинка часто вражає людей, які займаються гандболом, волейболом, тенісом та працюють у будівництві, наприклад, художники, шпалери та штукатури.
Синдром кракелюрної лопатки - звідки береться тріск
Лопатка - це трикутна плоска кістка, яка сидить на задній частині грудної клітки і з’єднується з тулубом лише ключицею. Тільки м’язи - це ті елементи, які підтримують його положення.
Під час своїх рухів лопатка ковзає по поверхні грудної клітини, тобто ребрами, від яких вона відокремлена двома м’язами.
Коли в цьому ковзанні є аномалія, ви можете відчути і почути тертя, яке часто називають тріском або стрибками. Це явище не супроводжується болем.
Синдром тріскучої лопатки - причини
Основною причиною синдрому тріскучої лопатки є повторювані рухи, які призводять до подразнення в області лопатки. Але багато фахівців вважають, що це недостатня причина для виникнення захворювання. Порушена біомеханіка лопатки може бути пов’язана з:
- аномальна кісткова структура лопатки
- бурсит
- травми плечового пояса
- перевантаження
- аномалії в м’язах, наприклад, при фіброзі, атрофії, надмірній напрузі або надмірній рухливості
Синдром тріскучої лопатки - симптоми
Ми вже згадували про прикрі стрибки та потріскування в лопатці. Деякі люди називають це подряпинами, які виникають при виконанні накладних робіт та при русі плечовим поясом (наприклад, знизуванням плечей).
Іншим симптомом може бути незначний біль в області нижнього або верхнього кута лопатки.
Поширеним симптомом є також обмежена рухливість рук.
У запущених випадках синдрому «тріскучої лопатки» біль виникає в стані спокою. Біль може іррадіювати в плече і шийний відділ хребта.
Синдром тріскучої лопатки - лікування
Ортопеди лікують синдром щільної лопатки.
Зазвичай лікар оглядає пацієнта, торкаючись пальцями його спини. Використовуючи стетоскоп, вона може почути звук скрипучої або стрибкової лопатки. Він також може зробити лопатку ніжною, надаючи на неї тиск.
Лікар часто просить пацієнта рухати рукою, спостерігаючи стирчить лопатку в результаті конфлікту з іншою структурою. Також часто зустрічається аномальна постава тіла, особливо посилений грудний кіфоз або сколіоз.
Початкова діагностика завершується замовленням рентгена (рентгена) або комп’ютерної томографії.
Коли біль іррадіює в плечі, стан іноді плутають з патологією плеча або шийного відділу хребта.
Консервативне лікування, яке включає фармакотерапію та реабілітацію, є першим кроком у лікуванні синдрому лопатки тріщин.
Синдром кракелюрної лопатки - хірургічне лікування
Якщо консервативне лікування неефективне або виникають інші патологічні зміни, може знадобитися хірургічне втручання.
Хірург розрізає шкіру, щоб дійти до лопатки. Потім він вирізає зарослі м’які тканини, зміни кісток і т. Зв вільні тіла, тобто уламки пухкої тканини. При необхідності проводиться пластична операція кісткової ділянки лопатки.
Процедуру відновлення також можна провести за допомогою артроскопічної техніки. Перевагою артроскопії є менший шрам і кількість ускладнень, а також коротша реабілітація. Це відбувається безпосередньо внаслідок інвазивності техніки, без необхідності розрізати м’язи під час процедури, що дозволяє ураженій кінцівці повернутися до повноцінної функції раніше.
Після хірургічного втручання необхідна реабілітація. Час реабілітації залежить від обсягу проведеної операції. Після артроскопії пацієнти одужують через 2-4 тижні. Спорт можна знову розпочати через 2-3 місяці. Після відкритих процедур відновлення набагато довше і може зайняти до 4 місяців.
Синдром тріскучої лопатки - реабілітація
При синдромі тріскучої лопатки реабілітація є основним елементом консервативного лікування. Основна мета - полегшити плечовий пояс і всю руку, уникаючи заходів, які можуть посилити біль.
Невід’ємним елементом, що доповнює реабілітацію, є прийом знеболюючих та протизапальних препаратів, а також препаратів, що розслаблюють м’язи.
У запущеному синдромі потріскування леза т. Зв блокади, тобто введення сильного знеболюючого безпосередньо в суглоб. Стероїдні препарати також вводяться в плечовий пояс. Наркотики цієї групи забезпечують швидке полегшення та діють протягом декількох тижнів. Однак слід пам’ятати, що вони можуть пошкодити суглобовий хрящ.
Пацієнтам також рекомендується лікувальна фізкультура, що має знеболюючий та протизапальний ефект (наприклад, кріотерапія).
Магнітне поле, лазеротерапія та ультразвуки прискорюють регенерацію пошкоджених м’яких тканин.
Електростимуляція збільшує м’язову силу, а лампа солюкс розслаблює і покращує кровообіг, а отже і живлення тканин.
Часто лікар з реабілітації рекомендує глибокий масаж тканин в області плечового пояса, який знімає підвищену напругу в перевантажених місцях. Масаж також покращує кровопостачання та живлення тканин.
Розблокування суглоба та відновлення його фізіологічної біомеханіки досягається мануальною терапією. Процедури зменшують біль і м’язову напругу, що призводить до зменшення запалення та більшої ефективності суглобів.
Кінезіотейпінг, тобто покриття суглоба спеціальними гнучкими пластирами, все частіше використовується для боротьби з недугами синдрому тріскучої лопатки. Правильно склеєні стрічки забезпечують більшу стабілізацію стику. Вони також прискорюють процеси загоєння. Стрічки також можна використовувати при поверненні до фізичної активності та забезпечувати захист від подальших травм.
Синдром кракелюрної лопатки - кінезітерапія
Пацієнти, які страждають на синдром прискореної лопатки, повинні регулярно робити вправи, але тип вправи повинен вказувати досвідчений фізіотерапевт. Це повинні бути цілющі вправи.
Перша група вправ - це вправи без навантаження, тобто ізометричні вправи, вправи на розтяжку та вправи, що стимулюють нервово-м’язову стимуляцію.
Потім проводяться вправи на опір для збільшення м’язової сили, стабілізації, гнучкості м’яких тканин та відчуття суглобів.
Наступним етапом вправ є збільшення сили, вдосконалення контролю рухів та динаміки рухів плечового суглоба.
Метод PNF надзвичайно корисний для відновлення ефективності. Метод PNF, тобто пропріоцептивне нервово-м'язове сприяння, є методом комплексної кінезіотерапії, заснованої на нейрофізіологічних принципах виконання рухової діяльності та їх розвитку протягом життя людини. Застосовується для відновлення втрачених або сформованих порушень моторики.
ФНП враховує відчуття власного руху (пропріоцепція) і зосереджується на полегшенні руху відповідно до фізіологічних методів виконання найбільш функціонально ефективної фізичної активності.
Фахівці також рекомендують постуральні вправи, спрямовані на корекцію постави пацієнта та вивчення правильних схем рухів верхньої кінцівки.
Більше того, тренування м’язів плечового поясу на витривалість застосовується, особливо у спортсменів та фізично активних людей, з метою посилення сили та опору, а також еластичності м’яких тканин, щоб зробити їх більш стійкими до пошкоджень.
Про автора
Прочитайте більше статей цього автора
