Фуросемід (фуросемід) - застосування, спосіб дії та взаємодії

Фуросемід (фуросемід) - це органічна хімічна сполука із сульфаніламідної групи, що належить до групи петльових діуретиків (він діє в зоні нефронової петлі - так званої петлі Генле, звідси і назва групи). Як діє фуросемід? Які показання та протипоказання для прийому фуросеміду? Які взаємодії можуть виникати з фуросемідом?

Зміст

1. Фуросемід: показання до застосування
2. Коли не слід застосовувати фуросемід?
3. Фуросемід: побічні ефекти
4. Коли слід бути особливо обережним з фуросемідом?
5. Фуросемід: взаємодії
6. Фуросемід: передозування

Фуросемід - це речовина, функцією якої є інгібування реабсорбції іонів хлоридів та натрію. Завдяки цьому посилюється виведення вищезазначених елементів із сечею, а отже - збільшується обсяг виділеної води.

Фуросемід: показання до застосування

Дія фуросеміду застосовується для лікування таких захворювань, як:

• нефротичний синдром
• цироз
• гостра та хронічна ниркова недостатність
• артеріальна гіпертензія, резистентна до лікування тіазидами
• важка недостатність кровообігу
• гіперкальціємія

Він також використовується у спробах запобігти та зменшити наслідки набряку мозку.

Фуросемід призначають дітям та дорослим при набряках, спричинених застійною серцевою недостатністю, захворюваннями нирок та цирозом. Дорослим цей препарат також призначають у комбінації з іншими препаратами у разі високого кров’яного тиску.

Крім того, його можна використовувати для посилення виведення ліків нирками у разі отруєння організму.

У медицині його також використовують (включаючи адекватну гідратацію) у разі гіпернатріємії або гіперкальціємії.

Початок діуретичного ефекту фуросеміду настає приблизно через 0,5-1 годину після прийому всередину і зазвичай триває протягом 6-8 годин.

На жаль, антигіпертензивний ефект настає лише через кілька днів регулярного застосування.

Коли не слід застосовувати фуросемід?

Фуросемід не слід застосовувати при наявності таких захворювань, як:

• анурія або ниркова недостатність з анурією
• гіповолемія або дегідратація
• важка гіпонатріємія
• важка гіпокаліємія
• прекома або кома, пов’язана з печінковою енцефалопатією

Його не можна застосовувати жінкам під час годування груддю або вагітності, якщо лікар не вважає це необхідним (але в цьому випадку це, як правило, короткочасне лікування під суворим контролем).

У кожній із цих ситуацій саме лікар після обстежень та співбесіди, беручи до уваги ризики та потенційні переваги, вирішує включити фуросемід у терапію.

Фуросемід: побічні ефекти

Фуросемід належить до петльових діуретиків, і вони можуть спричинити електролітні порушення: дефіцит магнію, натрію, калію, хлору та кальцію.

Фуросемід, прийнятий у занадто високих дозах, може спричинити зневоднення.

Якщо приймати без рекомендації лікаря, це може спричинити ортостатичну гіпотензію та колапс.

Крім того, препарат може спричинити:

• слабкість
• тимчасове порушення слуху
• блювота
• нудота
• запаморочення при зміні положення тіла
• збільшення сечової кислоти та погіршення подагри
• тимчасове збільшення рівня креатиніну, глюкози та холестерину в крові
• Головний біль

Коли слід бути особливо обережним з фуросемідом?

Деякі захворювання можуть бути протипоказанням до використання цієї речовини або показанням до зміни дози через можливі взаємодії та побічні ефекти, наприклад:

• Перед початком лікування фуросемідом лікар рекомендує постійно контролювати електроліти крові та артеріальний тиск
• у пацієнтів з порушенням сечовипускання або збільшенням передміхурової залози може бути підвищений ризик гострої затримки сечі
• якщо виникає цироз печінки, лікування фуросемідом слід розпочинати в лікарні під ретельним наглядом лікаря
• фуросемід може завдати шкоди сухості, особливо шуму у вухах; ці збитки можуть бути тимчасовими або постійними
• використання фуросеміду у пацієнтів з цирозом, які одночасно приймають системні кортикостероїди або кортикотропіни (АКТГ), може спричинити або погіршити вже існуючу гіпокаліємію
• у людей, які страждають алергією на сульфонаміди, препарат може спричинити зміни шкіри, наприклад
• у людей з діабетом фуросемід може підвищувати рівень глюкози в крові

Фуросемід: взаємодії

Фуросемід може спричинити різкі перепади тиску у людей, які приймають гіпотензивні препарати або інші препарати, які, хоча і використовуються з іншою метою, також можуть знизити артеріальний тиск. Це, серед інших Інгібітори МАО моноаміноксидази, деякі антидепресанти, седативні засоби, снодійні, нейролептики, барбітурати, опіоїди). Такі стрибки тиску можуть бути небезпечними для здоров'я та життя.

Препарат може знизити ефективність пероральних протидіабетичних препаратів та інсуліну. Можливо, вам доведеться змінити дозування.

Препарат посилює токсичну дію аміноглікозидних антибіотиків (особливо неоміцину та ванкоміцину) та нефротоксичну дію цефалоспоринів (особливо цефалексину).

Не рекомендується застосовувати фуросемід паралельно із солями літію. За необхідності - лікар зменшує дози обох препаратів.

Ця речовина може впливати на дію одночасних міорелаксантів, а також посилювати токсичність та ефективність саліцилатів.

Діуретики слід з обережністю приймати з нестероїдними протизапальними препаратами. НПЗЗ можуть знижувати гіпотензивні властивості діуретиків. Це, в свою чергу, може призвести до ризику пошкодження нирок та проблем з нирками. Особливо, якщо людина також страждає нирковою недостатністю.

Паралельне застосування препарату з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) збільшує ризик гіпотензії. Тому лікар може порекомендувати зменшити дозу за 2-3 дні до початку лікування інгібіторами АПФ або припинити використання діуретиків.

Під час лікування слід досить часто контролювати рівні електролітів (особливо калію, кальцію та магнію), креатиніну, сечовини, кислотно-лужних показників, а у хворих на цукровий діабет рівні глюкози в крові та сечі.

Фуросемід також може викликати:

• затуманений зір
• запаморочення
• сонливість

Фуросемід: передозування

Симптоми передозування фуросеміду пов’язані з діуретичним ефектом. Належить їм:

• метаболічний алкалоз
• зневоднення
• гіпотонія
• гіпокаліємія
• електролітний дисбаланс
• зменшення об’єму циркулюючої крові

Лікування ґрунтується на гідратації, яка збільшує об’єм крові в організмі та заповнює дефіцит електролітів.

Гемодіаліз, на жаль, не прискорює виведення фуросеміду з організму.

Також читайте:

• Діуретики або діуретики