Відповідно до чинного законодавства про захист персональних даних, дані для трансплантації пацієнтів та зацікавлених осіб збираються та обробляються лише після отримання попередньої згоди потенційного донора. Ці дані зберігаються з максимальними заходами безпеки. Обробка даних можлива лише в тому випадку, якщо це необхідно для здійснення трансплантації.
Персональні дані щодо потенційного донора та реципієнта трансплантованого органу є конфіденційними та захищені положеннями про професійну та професійну таємницю лікарів та медсестер та положеннями про медичну документацію, що зберігається у медичних установ.
Ці дані зберігаються з максимальними заходами безпеки. Зазвичай такими засобами є броньовані шафи або комп'ютерна безпека з паролем, що автоматично блокується після того, як компетентна особа покине комп'ютер.
Які дані збираються з нагоди трансплантації?
Моніторинг та оцінка стану здоров’я живих донорів, з яких видалено орган для трансплантації, здійснюється через центральний реєстр донорів живих органів, відомий як „реєстр живих донорів”. До цього реєстру компетентні особи, які ведуть медичну документацію, включають такі дані:
1) ім’я та прізвище живого донора; 2) дату та місце народження живого донора; 3) адреса місця проживання живого донора; 4) номер PESEL живого донора, якщо такий є; 5) дата та місце закупівлі органів; 6) орган, який був вилучений; 7) найменування та адреса медичної особи, де було взято орган; 8) ім’я та прізвище лікаря, який проводив збір; 9) інша медична інформація, що має важливе значення, тобто інформація, без якої весь процес трансплантації може бути приречений на провал.
Трансплантація кісткового мозку та гемопоетичних клітин - окремий реєстр донорів
Варто знати, що для трансплантації кісткового мозку, гемопоетичних клітин та пуповинної крові від неспоріднених донорів створюється центральний реєстр не пов’язаних між собою потенційних донорів пуповинного мозку та пуповинної крові, який називається «реєстр пуповинного мозку та пуповинної крові». Реєстр пуповинного мозку та крові - це база даних потенційних донорів алогенного мозку, периферичної крові та гемопоетичних клітин пуповинної крові. Він складається з двох частин:
1) реєстр потенційних донорів клітин кісткового мозку та периферичної крові; 2) реєстр пуповинної крові. Реєстр містить такі дані потенційного донора кісткового мозку та клітин периферичної крові: 1) ім’я та прізвище; 2) дата та місце народження; 3) адреса місця проживання; 4) номер PESEL, якщо такий є; 5) інформація про антигени гістосумісності; 6) зазначення суб’єкта, який проводив тестування на антигени гістосумісності; 7) інша медична інформація, що має суттєве значення.
Коли можливо обробляти дані донорів та одержувачів?
Кожен має право на захист персональних даних, що стосуються його. Обробка персональних даних може здійснюватися для загального блага, інтересів суб'єкта даних або інтересів третіх сторін. Обробка даних дозволяється, коли це необхідно для здійснення трансплантації. Медичний персонал має право обмінюватися інформацією про стан здоров'я як донорів, так і реципієнтів. Це особливі обставини, коли обмін даними повинен відбуватися на благо, яке трансплантат несе з собою. Варто підкреслити, що захист персональних даних донорів та реципієнтів у процесі трансплантації не є чітко визначеним. Реальність завжди є більш складною, ніж правові норми, які відповідають нормам загальної поведінки, в яких ставиться на благо донора та одержувача.
Які дані про донорів та одержувачів не можуть бути оброблені?
Відповідно до положень закону (Закон про захист персональних даних) забороняється обробляти дані, що виявляють расове чи етнічне походження, політичні переконання, релігійні чи філософські переконання, релігійну, партійну чи профспілкову приналежність, а також дані про стан здоров'я, генетичний код, залежності чи статеве життя а також дані про судимості, вироки та штрафи, а також інші рішення, винесені в суді чи адміністративному провадженні.
Висновок
Відповідно до регламенту, неможливо отримати інформацію про реципієнта або реципієнтів органів для трансплантації. Однак у випадку можливості отримання інформації про донорство органів ситуація інша. Незважаючи на те, що лікар, який здійснює донорство органу від померлого, не зобов'язаний просити згоди у сім'ї, якщо пацієнт не заперечує, сім'я (наприклад, батьки або чоловік) інформується про такі дії з етичних міркувань.
Правова основа: Закон про захист персональних даних (Законодавчий журнал 2002 р., No 101, п. 926, із змінами). Закон про збір, зберігання та трансплантацію клітин, тканин, органів (Законодавчий журнал 2005 р., No 169, п. 14 11)
-przyczyny-leczenie-i-zapobieganie.jpg)
