Патоморфологічне обстеження у разі раку легенів полягає у точному визначенні гістологічного типу та в демонстрації або виключенні важливих - з практичної точки зору - генетичних порушень. Необхідно підібрати відповідне лікування для даного виду раку легенів.
Завданням патоморфолога, який проводить патоморфологічне обстеження, є виявлення типу раку легенів та якнайдетальніше визначення його типу та гістологічного підтипу.
Наступним кроком є оцінка генетичного профілю зібраної новоутвореної тканини, що на практиці означає виявлення або виключення наявності певного генетичного розладу, для якого розроблено спеціальне лікування.
Патоморфологічне дослідження при раку легенів: методи
Це досягається методами безпосередньої оцінки генетичного матеріалу:
- флуоресценція in situ гібридизація (FISH)
- метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР)
- імуногістохімічний метод (IHC), який визначає наявність або відсутність аномального білка, що виникає внаслідок даного генетичного розладу (непряма оцінка розладу).
Не існує загального діагностичного методу, придатного для всіх типів генетичних порушень, тому процес надзвичайно складний і залежить від доступних на місцях технічних та організаційних можливостей.
Рак легенів: діагностика гістологічного типу
- Завдяки розвитку знань та впровадженню препаратів, що застосовуються у таргетній терапії, патоморфологічна діагностика раку легенів суттєво змінилася. Протягом багатьох років вимогою було діагностувати рак та диференціювати дрібноклітинний рак від інших гістологічних типів (недрібноклітинний) - каже проф. Влодзимеж Ольшевський, консультант у галузі ракової патології в CO-I.
- В даний час потрібно точно визначити гістологічний тип і продемонструвати або виключити важливі - з практичної точки зору - генетичні порушення. Необхідно правильно підібрати лікування - додає проф. Влодзимеж Ольшевський.
Рак легенів: багато генів для перевірки
Завданням патоморфолога є - у разі раку легенів - забезпечити та відібрати репрезентативний матеріал для молекулярних досліджень.
В результаті цих тестів стає відомо, чи є мутація гена EGFR, яка кваліфікує пацієнта використовувати один із цільових препаратів.
Ці новоутворення також містять мутації гена K-RAS, наявність яких є протипоказанням до такого лікування (у клінічній практиці не рекомендується тестувати ці мутації при раку легенів, оскільки мутації EGFR та K-RAS взаємовиключні).
Оцінка наявності злитого гена EML4-ALK знаходиться на етапі впровадження в клінічну практику.
Цей ген виявляється в пухлинах, які є EGFR-негативними та K-RAS-негативними, тому визначення можливої присутності цього гена проводиться у випадках, коли не виявлено мутації гена EGFR.
На закінчення, рекомендований алгоритм діагностичної процедури повинен спочатку базуватися на оцінці присутності мутації EGFR та у пацієнтів, які її не знаходять, тест на перестановку ALK.
Патоморфологічне дослідження: який тканинний матеріал?
Підходящим тканинним матеріалом для оцінки цієї мутації може бути зріз тканини, що містить відповідний відсоток новоутвореної тканини (більше 30 відсотків), або цитологічний матеріал, особливо тонкий голковий аспірат.
Важливо підкреслити, що детальна гістологічна оцінка, а також згадані тести молекулярної біології проводяться на матеріалі, зібраному для рутинної патоморфологічної діагностики.
Однак через обмежену кількість цього матеріалу у випадках запущеного раку легенів (невеликі бронхіальні зразки або цитологічний матеріал) необхідно використовувати суворий діагностичний алгоритм.
Такі тести слід проводити в еталонних лабораторіях патоморфології, які тісно співпрацюють з лабораторіями молекулярної діагностики.
Матеріали для преси
