Середа, 6 травня 2015 р. - Чому деякі люди впадають у важкий сон, якщо приймають якийсь заспокійливий засіб, а іншим, здається, потрібні додаткові дози для сну лише кілька годин? Одна з відповідей на це питання полягає в різній чутливості до препаратів, якими володіє кожна людина. Наука, яка вивчає ці відмінності, - фармакогенетика, і її мета полягає в тому, щоб досягти більш ефективних препаратів, специфічних для певного генетичного профілю. Це спосіб лікування "a la carte".
Недавнє дослідження, проведене Іспанським товариством госпітальної фармації (SEHF), показує, що до 85% відповіді на препарат можна пояснити генетичними факторами. За словами Азуцена Альдас, координатора групи фармакокінетики та фармакогенетики цього наукового суспільства, "цей генетичний вплив є дуже важливим для того, щоб виділити групи населення з різними генетичними закономірностями та мати можливість застосувати до кожного найвідповідніший препарат для лікування тієї ж хвороби". У свою чергу, це дозволить оптимізувати дозу та мінімізувати побічні ефекти.
Але чому існують групи населення, які мають різну реакцію на один і той же препарат? Відповідь лежить у конкретних областях геному, відомих як "одномолекулярні поліморфізми" або SNP. Вони є ділянками ДНК, які чомусь ще невідомі, мутують частіше, ніж інші. Це означає, що велика мінливість зареєстрована у всіх громадян цих регіонів.
Щоразу, коли мутація розвивається в СНП, виникає нова лінія нащадків-носіїв, так що в перспективі у різних людей виявляються дуже різні ділянки ДНК. У той же час цінуються й інші дуже збережені райони, тобто спільні для всіх людей. Об'єктом дослідження фармакогенетики є мінливі регіони, де намагається визначити, який препарат є відповідним певному СНП групи осіб.
SNP - це області фармакогенетичного інтересу, оскільки вони кодують або регулюють експресію компонентів метаболізму, особливо ферментів і транспортних білків. Це означає, що клітинний метаболізм і певні концентрації білка в клітинах різних особин різняться. З цієї причини вони також по-різному реагують на певний препарат.
Ці варіації становитимуть особливий інтерес у розробці протипухлинних препаратів, препаратів, що гальмують імунну систему, та інших, що діють на центральну нервову систему. Однак мета і бачення майбутнього фармакогенетики полягає в тому, щоб мати можливість застосовувати свої знання у всіх сферах здоров'я людини для розробки нових технологій, які все більше наближаються до індивідуалізованої медицини.
Часто ці генетичні концепції знаходяться поза досяжністю широкої популяції, і навіть медичний персонал їх мало використовує, оскільки їхнє пряме застосування досі залишається незрозумілим. Щоб змінити цю тенденцію, нещодавно була опублікована "Фармакогенетика: клінічна реальність", режисером якої є Хосе Луїс Поведа, керівник служби фармації Університетської лікарні Ла Фе, Валенсія. Його мета - зміцнити зв’язок між лікарями та цією наукою.
Цей факт є серйозною проблемою як для пацієнта, так і для суспільства. Для пацієнта, оскільки окрім того, що не отримує відповідного лікування своєї патології, він може відчувати небажані наслідки. Для суспільства через економічні витрати, оскільки використання препарату не оптимізоване. У дослідженні, проведеному в США, було підраховано, що майже 1, 8 мільйона пацієнтів щороку госпіталізуються в цю країну через проблеми, пов'язані з наркотиками та пов'язані зі 100 000 щорічними випадками смерті.
В Іспанії цифри також значні: за підрахунками, правильне вживання наркотиків запобігло б 4000 смертей щороку, така ж цифра, як смерть, спричинена ДТП. Крім того, це дозволить заощадити понад 80 000 лікарняних. У цьому рядку фармакогенетика прагне глибоко дізнатися генетичний профіль пацієнта з метою уникнення відторгнення, несумісності, передозування та побічних ефектів. Розробка та розробка різних препаратів для кожної людини, залежно від їх ДНК, є ще одним кроком у медицині «а-ля-карт». За допомогою цієї стратегії можна було б досягти набагато ефективніших та, в перспективі, вигідніших ліків.
Джерело:
Теги:
Сім'я Здоров'я Глосарій
Недавнє дослідження, проведене Іспанським товариством госпітальної фармації (SEHF), показує, що до 85% відповіді на препарат можна пояснити генетичними факторами. За словами Азуцена Альдас, координатора групи фармакокінетики та фармакогенетики цього наукового суспільства, "цей генетичний вплив є дуже важливим для того, щоб виділити групи населення з різними генетичними закономірностями та мати можливість застосувати до кожного найвідповідніший препарат для лікування тієї ж хвороби". У свою чергу, це дозволить оптимізувати дозу та мінімізувати побічні ефекти.
Але чому існують групи населення, які мають різну реакцію на один і той же препарат? Відповідь лежить у конкретних областях геному, відомих як "одномолекулярні поліморфізми" або SNP. Вони є ділянками ДНК, які чомусь ще невідомі, мутують частіше, ніж інші. Це означає, що велика мінливість зареєстрована у всіх громадян цих регіонів.
Щоразу, коли мутація розвивається в СНП, виникає нова лінія нащадків-носіїв, так що в перспективі у різних людей виявляються дуже різні ділянки ДНК. У той же час цінуються й інші дуже збережені райони, тобто спільні для всіх людей. Об'єктом дослідження фармакогенетики є мінливі регіони, де намагається визначити, який препарат є відповідним певному СНП групи осіб.
Фармакогенетика
"30% пацієнтів, які лікуються препаратами, не реагують правильно".SNP - це області фармакогенетичного інтересу, оскільки вони кодують або регулюють експресію компонентів метаболізму, особливо ферментів і транспортних білків. Це означає, що клітинний метаболізм і певні концентрації білка в клітинах різних особин різняться. З цієї причини вони також по-різному реагують на певний препарат.
Ці варіації становитимуть особливий інтерес у розробці протипухлинних препаратів, препаратів, що гальмують імунну систему, та інших, що діють на центральну нервову систему. Однак мета і бачення майбутнього фармакогенетики полягає в тому, щоб мати можливість застосовувати свої знання у всіх сферах здоров'я людини для розробки нових технологій, які все більше наближаються до індивідуалізованої медицини.
Часто ці генетичні концепції знаходяться поза досяжністю широкої популяції, і навіть медичний персонал їх мало використовує, оскільки їхнє пряме застосування досі залишається незрозумілим. Щоб змінити цю тенденцію, нещодавно була опублікована "Фармакогенетика: клінічна реальність", режисером якої є Хосе Луїс Поведа, керівник служби фармації Університетської лікарні Ла Фе, Валенсія. Його мета - зміцнити зв’язок між лікарями та цією наукою.
МЕДИЦИНА "ЛА КАРТЕ"
Хоча 85% сприйнятливості до наркотиків можна пояснити генетикою, невідомо, наскільки це значення є визначальним. У деяких випадках невідповідні препарати застосовуються для лікування серйозних захворювань у пацієнтів у всьому світі. За словами Хуліо Бенітеса, професора фармакології медичного факультету Екстремадури, до 30% пацієнтів, які лікуються препаратами, не відповідають правильно.Цей факт є серйозною проблемою як для пацієнта, так і для суспільства. Для пацієнта, оскільки окрім того, що не отримує відповідного лікування своєї патології, він може відчувати небажані наслідки. Для суспільства через економічні витрати, оскільки використання препарату не оптимізоване. У дослідженні, проведеному в США, було підраховано, що майже 1, 8 мільйона пацієнтів щороку госпіталізуються в цю країну через проблеми, пов'язані з наркотиками та пов'язані зі 100 000 щорічними випадками смерті.
В Іспанії цифри також значні: за підрахунками, правильне вживання наркотиків запобігло б 4000 смертей щороку, така ж цифра, як смерть, спричинена ДТП. Крім того, це дозволить заощадити понад 80 000 лікарняних. У цьому рядку фармакогенетика прагне глибоко дізнатися генетичний профіль пацієнта з метою уникнення відторгнення, несумісності, передозування та побічних ефектів. Розробка та розробка різних препаратів для кожної людини, залежно від їх ДНК, є ще одним кроком у медицині «а-ля-карт». За допомогою цієї стратегії можна було б досягти набагато ефективніших та, в перспективі, вигідніших ліків.
Джерело:
.jpg)
