Чи можна здійснити скоординовану допомогу при хворобі Паркінсона?

Комплексна спеціалізована допомога - це рішення, яке починає функціонувати в онкології та кардіології. Ще однією спеціалізацією, яка може помітити вигоди від її впровадження, є неврологія. Таке впровадження може принести користь не тільки пацієнтам та їхнім сім'ям, але і всій системі охорони здоров'я. Експерти на конференції "Пріоритети в галузі охорони здоров'я" у Варшаві обговорили, якою має бути модель комплексної допомоги пацієнтові із хворобою Паркінсона та які шанси на її ефективне впровадження.

При лікуванні хвороби Паркінсона догляд за пацієнтом повинен здійснюватися в довідковому центрі групою фахівців. Серед них ключове значення мають невролог та нейрохірург, а також додатковий персонал, рентгенолог, психолог та фізіотерапевт. Одним із варіантів лікування передової хвороби Паркінсона є глибока стимуляція мозку, яка є стандартною у всьому світі. У Польщі цей метод доступний, але процедура все ще безладна.

Щоб мати змогу говорити про складність цього методу лікування, необхідно організувати систему, в якій пацієнт кваліфікується для проведення процедури неврологом в довідковому центрі, електроди імплантуються нейрохірургом, а після процедури пацієнт додатково керується неврологом. За цей час він також має доступ до психолога та фізіотерапевта - наголосив проф. доктор хаб. п. мед. Ярослав Славек, медичний університет Гданська та лікарня св. Войцех у Гданську, президент Польського неврологічного товариства.

Доктор хаб. п. мед. Даріуш Козьоровський з Департаменту неврології WNoZ Медичного університету Варшави додав, що координація допомоги у пацієнтів із хворобою Паркінсона повинна складати кілька етапів, залежно від стадії захворювання, оскільки пацієнту на початковій стадії може діагностувати невролог, який підбирає відповідне лікування фармакологічний, а потім проводиться лікарем загальної практики. Пацієнт у більш запущеній стадії захворювання повинен звернутися до спеціалізованого центру і там систематично спостерігати.

Понад 90 000 людей у ​​Польщі страждають на хворобу Паркінсона, і понад 5 000 людей щороку дізнаються про цю хворобу, нагадала д-р Малгожата Галонька-Соботка з Інституту управління охороною здоров’я Університету Лазарського. Неврологічні захворювання є зростаючою проблемою внаслідок старіння суспільства, і фінансові ресурси, призначені на лікування цих хвороб, і непрямі витрати, пов'язані з ними, перевищують прямі та непрямі витрати, що виникають внаслідок онкологічних, кардіологічних та діабетичних захворювань разом узятих.

Доктор Єжи Григлевич з Інституту управління охороною здоров’я додав, що в цій галузі захворювання раціональне використання ресурсів та доступних методів лікування є ключовим для уникнення ситуацій, коли дорогі процедури застосовуються у пацієнтів, які не потребують їх повністю. Модель всебічної спеціалізованої допомоги хворим на хворобу Паркінсона може принести відчутну користь пацієнтам, а також системі. Перш за все, кошти будуть використовуватися ефективніше, пацієнт отримуватиме допомогу в одному місці, а якість лікування буде винагороджена. А моніторинг наслідків програми дозволить її оцінити, - додав д-р Єжи Григлевич.

Фізіотерапія має велике значення у лікуванні пацієнта з хворобою Паркінсона, як підкреслювали Войцех Мачаек з Фонду Паркінсона та Адам Сігер, ініціатор створення Асоціації фізіотерапевтів хвороби Паркінсона в Польщі. Фізіотерапевти потрібні на кожному етапі захворювання. На жаль, на даний момент ми зустрічаємося з пацієнтами на дуже запущеній стадії, коли пацієнт вже дуже обмежений у рухливості. А терапія повинна починатися на стадії діагностики захворювання. Звичайно, тоді нам не доводиться зустрічатися з пацієнтом щодня, досить раз на кілька місяців пропонувати вправи, які пацієнт буде робити вдома, - сказав Адам Сігер.

Крім фізіотерапевтів, дуже важливими в процесі лікування хворого на хворобу Паркінсона є психологи, логопеди та неврологічні сестри. Всі вони повинні бути доступними для пацієнтів у довідкових центрах як частина інтегрованої допомоги.

І хоча медичні фахівці та експерти у галузі охорони здоров’я бачать необхідність та переваги впровадження такої моделі, все ще не існує системних рішень, які б це зробили можливим. Анджей Яцина, президент Національного фонду охорони здоров’я, наголосив, що економія, отримана від запровадження скоординованої допомоги, видно лише через деякий час. На початку необхідно інвестувати кошти, які зараз відсутні.

- На даний момент величезні фінансові ресурси спрямовуються на виправлення багаторічної занедбаності, зокрема щодо оплати праці медичних працівників. Без цього через кілька років не буде адекватного персоналу, а система охорони здоров'я перестане функціонувати, - підкреслив Анджей Яцина.

Проф. Ярослав Славек, який наголосив, що персонал повинен бути пріоритетом для служби охорони здоров’я, оскільки ситуація драматична. У Польщі бракує неврологів. Більше того, більшість лікарів після спеціалізації переходять у приватний сектор. Там вони мають конкретний робочий час, їм не обов’язково чергувати, і вони отримують подібну зарплату. Потрібно терміново вирішити цю тему, інакше ми матимемо інтегровані програми догляду, але не буде людей, які будуть їх реалізовувати, - сказав проф. Ярослав Славек.

Згідно з демографічними прогнозами, кількість людей у ​​світі у віці ≥ 65 років у 1990 р. Становила трохи більше 350 млн., У 2015 р. Близько 600 млн., А прогноз на 2040 р. - близько 1 млрд. 300 млн. Чоловік.

Це призведе до значного збільшення популяції пацієнтів, які страждають на хворобу Паркінсона. Таке зростання вже спостерігається у багатьох країнах: між 1990 і 2016 роками цей рівень захворюваності зріс на 22% - до 6,2 мільйона пацієнтів у всьому світі. Прогноз на 2040 рік - 12 мільйонів.

Для цього знадобиться відповідна кількість освічених фахівців, процес навчання яких триває кілька років. Нам потрібно поговорити про це сьогодні і вжити заходів.

Зростаюча кількість пацієнтів з неврологічними захворюваннями є фактом. Без відповідних системних рішень і неврології, яка стане пріоритетом спеціалізації, їх ефективне лікування стане неможливим, додав проф. Ярослав Славек.