Агнозія - це порушення сприйняття сенсорних подразників, коли органи чуття, такі як око чи вухо, функціонують нормально. Існує багато форм агнозії, деякі з них можуть суттєво вплинути на повсякденне функціонування - наприклад, прозопагнозія, при якій пацієнт не впізнає обличчя знайомих йому людей. Не можна недооцінювати появу будь-якої форми агнозії - причиною її виникнення може бути навіть пухлина головного мозку.
Термін агнозія походить з грецької мови і означає незнання чи незнання. Він був введений в медичну мову в 1891 році Зигмундом Фрейдом. Найпростішим поясненням агнозії є стан, при якому сприйняття подразників із навколишнього середовища порушується, незважаючи на належну роботу органів чуття. У разі агнозії розлади стосуються не тільки органів, що отримують досвід від навколишнього середовища, але і мозкових центрів, відповідальних за реєстрацію та обробку сенсорних подразників, що до них доходять. Агнозія через можливі причини може виникати у людини будь-якої статі та віку.
Агнозія: причини
Агнозія може бути викликана будь-якими станами, які спричиняють пошкодження коркових центрів мозку. Найпоширенішими причинами агнозії є:
- травми голови
- пухлини центральної нервової системи
- внутрішньочерепна кровотеча
- деменція
- нейродегенеративні захворювання
- церебральна гіпоксія
- отруєння (наприклад, чадним газом)
- інсульт
- інфекції центральної нервової системи (наприклад, енцефаліт)
Агнозія: типи
Існує три основних типи агнозії, які впливають на різні органи чуття: зорова агнозія, слухова агнозія та сенсорна агнозія. У межах цих категорій перераховані інші підтипи агнозії - проблема пацієнта може бути пов’язана з отриманням лише одного конкретного типу подразників.
Серед зорової агнозії виділяють:
- просопагнозія (порушення розпізнавання обличчя),
- ахроматопсія (нездатність ідентифікувати кольори),
- акінетопсія (проблеми з баченням рухомих предметів)
- просторова агнозія (не впізнавання оточення),
- симультанагнозія (здатність фокусуватись лише на одному об’єкті одночасно - бачачи, наприклад, стіл, пацієнт не може одночасно розпізнати колір стін у кімнаті або інших предметів, що знаходяться в ній),
- алексія (нездатність розпізнавати тексти та листи).
Інший тип розладу - слухова агнозія. У його процесі пацієнти можуть не розпізнавати мовлення, яку чують, а також існує форма слухової агнозії, при якій пацієнти не сприймають більш складних звуків, таких як музика. Специфічним видом цієї форми агнозії є коркова глухота, при якій пацієнти не чують жодних звуків, коли орган слуху повністю функціонує.
Третім видом неврологічних розладів, про які йдеться, є сенсорна агнозія. У її випадку проблема в основному стосується розпізнавання форми предметів, як тих, які відомі пацієнту, так і абсолютно нових для нього. У той же час пацієнти здатні розпізнати вагу або розмір предметів, яких вони торкаються. Основним представником цього типу агнозії є астереогнозія, при якій хвора людина не може розпізнати предмети, лише торкаючись їх.
Є й інші типи агнозії, які важко віднести до якогось конкретного типу сенсорного досвіду. Такі проблеми:
- аутотопагнозія (нездатність визначити конкретні частини власного тіла),
- анозогнозія (невідомість пацієнта або навіть заперечення існування будь-якого захворювання, одна з форм аноногнозії - заперечення сліпого пацієнта, що він просто не бачить),
- емоційна агнозія (неможливість розпізнати так звану мову тіла інших людей або зробити висновок про їх емоції на основі спостереження за обличчям).
Агнозія: діагностика
Тип агнозії у пацієнта відіграє фундаментальну роль у діагностиці захворювань у пацієнтів, які переживають агнозію. Це пов’язано з тим, що на підставі типу агнозії можна зробити висновок, де в головному мозку було якесь пошкодження. Наприклад, зорова агнозія зазвичай спричинена дефектами потиличних часток, тоді як слухова агнозія може бути спричинена пошкодженням тім'яних часток мозку.
Нейровізуалізація відіграє безперечну роль у діагностиці агнозії. За допомогою таких обстежень, як комп’ютерна томографія чи магнітно-резонансна томографія голови, можна візуалізувати, наприклад, пухлини в головному мозку, а також ішемічні зміни, спричинені інсультом. У пошуках причини агнозії важливо також провести ретельне медичне опитування з пацієнтом.
Агнозія: лікування
Сама по собі агнозія насправді є симптомом, а не хворобою - це стан, який спричинив агнозію.Конкретна терапія залежить від причини агнозії - якщо це рак, то будуть вжиті заходи, спрямовані на його лікування, тоді як у разі зараження центральної нервової системи пацієнту будуть надані відповідні ліки, що дозволяють інфекції вщухнути.
Агнозія може регресувати після зникнення причини її виникнення (що може бути в разі інфекцій головного мозку), і вона може зберігатися протягом більш тривалого періоду часу (наприклад, у ситуації, коли вона була спричинена інсультом). У пацієнтів, які переживають тривалу агнозію, можна застосовувати різні вправи, що дозволяють досягти кращого рівня функціонування - як приклад можна назвати логопедичну терапію у пацієнтів з різними формами слухової агнозії.
